/uploads/editor/12193/666499/news_190/files/dok_ukr_institut.pdf

Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найкривавіша - Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ...

У Берлінській операції, в 1945 році, було залучено понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків. Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала, за офіційними даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими.

9 травня 1945 на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив в Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад - Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських , зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з’єднань. Парад завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

День Перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги). Відзначається згідно Закону України № 315-VIII від 9 квітня 2015 р.

Час не стоїть на місці, але деякі відношення до минулих подій продовжують розбурхувати серця. Так, ми пам’ятаємо, як розпочався цей жах: амбіції правителів Німеччини, Японії, СРСР і деяких інших країн практично виступили тригером Другої світової. Пам’ятаємо і те, що Друга світова, в контексті якої виникло чисто радянське формулювання "Велика Вітчизняна", розпочалася 1 вересня 1939 року, охопивши всю земну кулю, і тривала до 2 вересня 1945 року. Радянський режим, який був сам по собі кривавим монстром, з моменту її закінчення, прямо або побічно, прагнув абстрогіроваться від справжніх причинно-наслідкових зв’язків того кривавого жаху, який вона принесла з собою. Можливо, навіть сам монстр злякався, але факт завжди залишається фактом. Цей факт має строго фіксовану ціну, вже сплачену чиєюсь працею, чиєюсь кров’ю, чиїмись слізьми і стражданнями. Принаймні до того моменту, поки пам’ять про нього не починають використовувати як один з аргументів для створення інших фактів. Що людина сіє - те і пожинає.

Нагадаємо, що 22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня днями пам’яті і примирення. Не станемо спотворювати пам’ять. Більш того, не забудемо, що примирення - дорога відмови від ворожнечі з двостороннім рухом.